Сегодня небо было голубым -
Ни облачка, ни пятнышка в лазури...
А там, за небом первым и вторым,
Куда не долетят земные бури,
Есть край блаженств - Отечество мое,
Обитель Бога - Славного, Святого,
Где хор крылатых ангелов поёт
Хвалу всегда торжественно и ново.
Там на кристальном море трон стоит,
И семицветьем радуга искрится,
И фимиам от всех святых молитв
Над жертвенником золотым струится.
На троне восседают Сын с Отцом -
Весь мир пред Ними словно на ладони.
И серафимы, в крыльях скрыв лицо,
«Свят!» восклицают и творят поклоны.
Всё совершенно там, всё свято там:
Мой обновленный дух туда стремится.
И из себя я созидаю храм,
Где Бог мой царствует, а не ютится.
Мой дух стремится за лазурь небес -
Там мой Отец и Брат в палатах царских
Там единенье праведных сердец,
Благоговейно Триединство чтящих.
Там ждёт меня вся Божия семья -
И эта Истина мне сердце святит.
Я в ожиданьи всеблагого дня,
Грядущего на времени закате.
Тропой осенней по земле иду,
А сердцем пребываю в кущах рая.
Лишь оттого, что с Господом в ладу,
Душа моя цветёт, как вишня в мае.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 3361 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
