Никто и не думал, что так может случиться, но моя жена в секту попала. Вернее, на работу туда устроилась. Надоело ей обычной человеческой жизнью жить….
Если б я знал с самого начала, что так оно будет, то воспрепятствовал бы ей со всей силы. Но я тогда ещё не знал, а она всё твердила как оглашенная: «Хочу в секте работать! Хочу в секте работать!» Я и так и эдак - ничего на жену не действовало. Ей и другие мои родственники то же самое говорили - ничего не помогало. Но я же её люблю, что делать? В итоге я смирился: в сектах тоже люди хорошие иногда бывают... Ладно, поживём, увидим.
Зарплату в секте обещали платить хорошую, обещали много чего. По слухам в отдалённых сектах поближе к столице платили нормально, но в нашей почему-то мало. Никто в итоге не знал, почему так и кого можно к ответу призвать. Все просто помалкивали. Видимо где-то в глубине души всё-таки надеялись - жизнь должна наладиться.
Деньги, конечно, какие никакие жена приносила, но это были сущие копейки, да ещё и при такой страшной загруженности. Мало того, что она в этой секте весь день пропадала, так она ещё и домой сектантскую работу постоянно приносить стала и допоздна с ней засиживаться. Я уже было думал, что всё - совсем жену потерял. Ведь у неё после такой работы часто даже сил поговорить не было - так она бедняжечка изматывалась. Она даже заговариваться стала, по ночам вскакивать, разговаривать с кем-то… Потом и страхи её посещать стали. Стала бояться, что её оттуда уволят, что у неё что-то там не получится и всё - конец...
Я, честно, мечтал об этом и даже во сне видел, как её оттуда увольняют… Но почему-то этого не происходило.
Самое страшное, что со временем мы с детьми ко всему этому кошмару привыкать стали, а потом и сами потихоньку в секту подтянулись. Хотя я возмущался больше всех, что их там всех зазомбировали, что за такую зарплату и при такой нагрузке работают только сектанты ненормальные - в итоге мы все там работать стали. И даже деньги нести.
И всё это из жалости к жене. Не могли же мы просто так смотреть, как она там ремонт одна делает. Бедняжка! Ей почти никто не помогает.
Конечно, сами деньги мы туда не носили, но стройматериалы какие никакие… Они же ведь тоже денег стоят. То банку краски какую принесёшь, то рейку притащишь и прибьешь, то замок на дверях сделаешь…
Дети наши все через эту секту прошли. Младший сын полы красил, дочь окна, старший сын сейф старый вскрывал болгаркой...
Многие и другие семьи с нами были и чашу эту испили…
Недавно, возвращаясь домой с женой после ремонта секты, на выходе с тамошним сторожем разговорился. Фасад здания секты был весь такой страшный, перекошенный, обшарпано-печальный, сарайно-угрюмый. Сторож мне на это и говорит: "Фасад секты – это ж её лицо!" А я ему: "Так это не просто лицо, это же лицо всего нашего государства. А какое государство – такая и секта!" О как.
В переводе с латинского и греческого секта - это школа. Просто школа.
Комментарий автора: "Так это не просто лицо, это же лицо всего нашего государства. А какое государство – такая и секта!"
Алексей Мочалов,
Россия, Чита
Был спасён Иисусом от греха в 1995 году. Женат. Трое детей. Пять внуков. Бог дал видение служить Ему в Последней Реформации.
Прочитано 6426 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.